Балка — Тлумачний словник української мови

Балка, -и, ж. невелика продовгаста западина з пологими схилами.

— вибалок, видолинок, виярок, лощина, лощбвина.

— билковий балка, балочка балка.

Балка, -и, ж. Дерев'яна колода або залізобетонний чи металевий брус, що є основою перекриття, настилу (стелі, підлоги і т. ін.).

Див. балковий, балочка.