Бабка — Тлумачний словник української мови

Бабка', -и, ж. У звертанні: Бабко.

1. Те саме, що баба у 1, 6, 7 знач.

2. Пестливе до беба* у 2 знач.

Бабка, бабки, бабці, ж. Тех. одна з частин металорізального або деревообробного верстата, призначена для закріплення оброблюваної деталі.

Бабка, і, ж. страва з локшини, рису, сиру і т. ін.

Бабка 4, і, ж. суглоб над копитом ноги у копитних тварин.

Бабка, и, ж. Залізна або сталева підставка певної форми, на якій здебільшого клепають коси.