Бабехи — Тлумачний словник української мови

Бабехи, і в, мн.

1. зневажл. дрібне майно, хатні речі.

— пожитки, пожиток, манатки, манаття, шмаття.

2. розм. внутрішні органи людини або тварини.

— нутрощі, тельбухи, бельбахи, бельбухи, печінки.

Бабехи відбити (надсадити) кому — дуже сильно побити кого-небудь.

3. розм. удари кулаком.

— стусани.

Бабехами годувати кого — бити кого-небудь.