Баба, -и, мн. Баби, Баб і Бабів, ж. У зверт. Бабо.
- Мати батька або матері. • Бабка.
Бабка, Бабин, Бабизна, Бабуся, Бабусенька, Бабусечка, Бабусин, Бабця діал.
2. стара віком жінка. • Стара, Бабка.
Бабка, Бабин, Бабуся, Бабусенька, Бабусечка, Бабусин, Бабега, Бабера, Бабисько, Бабище, Бабця діал.
Як баба дівкою була — дуже давно.
3. розм. доросла особа жіночої статі. • Жінка, Тітка, Молодиця, Пані.
Бабин, Бабич, Бабій, Бабитися, Бабинець, Бабський, Бабня, Баб'ячий, Бабега, Бабера, Бабисько, Бабище. Базарна баба — криклива, сварлива людина.
4. перен., зневажл. про слабкого, нерішучого, боязкого чоловіка або хлопця. • Страхополох, Страхопуд, Легкодух, Боягуз.
5. у сполуч. з присв. займ., розм. одружена жінка стосовно свого чоловіка. • Дружина, Жінка, Хазяйка, Половина, Пара, Стара.
6. заст. жінка, що приймає дітей під час пологів. • Повитуха, Сповитуха, Бабка.
Бабити, Бабка, Бабувати, Бабування.
7. заст. жінка, яка ворожить, лікує немедичними засобами. • Знахарка, Ворожка, Шептуха, Бабка. Баба-яга — потворна і зла чарівниця у народних казках.
Баба (бібка) надвоє ворожила — невідомо, чи здійсниться щось, чи ні.
8. людська фігура зі снігу.
Кам'яна баба — кам'яний бовван давнього походження, що найчастіше трапляється в степу на могилах.
Снігова баба — те саме, що Баба у 8 знач.
Баба2, і, ж., техн. важкий підвісний або ручний молот (залізний чи дерев'яний) для забивання в ґрунт стовпів, кілків або утрамбовування землі.
— Дбвоня, довоешка.
Баба, -и, ж. вид солодкого, здобного, високого хліба з пшеничного дріжджового тіста.