Іскра, и, ж. у зверт. Искро.
1. найдрібніша частинка речовини, яка горить або розжарилася.
2. дрібна, блискуча, сяюча частина чого-небудь. Цятка, блискітка.
3. перен. найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, зародок якого-небудь почуття, здібностей і т. ін.
— Аж іскри з очей посипалися — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові і т. ін.); Іскра божа — про чиє-небудь природне обдарування.
— Іскристий, Іскристість, Іскритися, Іскріння.