ІТИ (йти), іду (йду), ідеш (йдеш), недок.
1. переступаючи ногами, рухатися, змінюючи місце у просторі (про людину або тварину). • простувати, прямувати, ступати, розм. мандрувати; крокувати; розм. чимчикувати, розм. теліпотися.
2. рухатися в якомусь напрямку (про види транспорту та інші засоби пересування). • переміщатися.
3. виходити, вирушати в певному напрямку. Ф іди (ідіть) геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін.) — лайка, якою проганяють або проклинають когось; Іти в землю (на тин світ, на небо) — умирати; Іти світ з очей — вирушати в далеку дорогу, невідомо куди.
4. наближатися до кого-, чого-небудь. • надходити, під'їжджати. Усе йде до рук — комусь завжди щастить, усе вдається.
5. наставати, наближатися. • наступати. Іде весна.
6. відправлятися. Поїзд іде о восьмій годині.
7. перен. рухатися в якому-небудь напрямку для досягнення певної мети. • прямувати. Іти попереду: а) очолювати кого-, що-небудь; б) бути передовим у чому-небудь; Іти всупереч кому, чому — не погоджуватися з кимось, чимось.
8. перен. ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу.
9. брати шлюб. • виходити заміж.
10. бути призначеним, використовуватися для чого-небудь.
11. продаватися. Іти з торгів — продаватися з торгів.
12. виділятися з чого-небудь, поширюватися (про дим, тепло, запах тощо).
13. минати, проходити. Усе йде, все міняється — ніщо не залишається незмінним.
14. відбуватися, бути в певному стані. Ф іти на добре (краще) — ставати кращим, розвиватися в певному напрямку.
15. падати (про атмосферні опади). • випадати.
16. бути розташованим певним чином.
17. походити від чого-небудь.
18. діяти, працювати (про механізми).
19. робити хід у грі.
20. кидатися на принаду, потрапляти в сіті.
21. личити. Ця сукня тобі йде.
22. піддаватися впливові. Іти за парламентарями.