Інтрига — Тлумачний словник української мови

Інтрига, и, ж.

1. перев. мн. приховані зловмисні дії, підступи, наклепи.

  • Плести інтриги — підступно діяти, прагнучи досягти якоїсь мети.

2. сюжетна лінія в літературному (найчастіше драматичному) творі, що відзначається складністю та напруженістю дії.

Інтривин, інтриганство, інтриганський, інтригувати, інтригування.