Інструмент, ч.
1. род. а. знаряддя праці (напр., пристрій для обробки матеріалів, вимірювань, хірургічних операцій, відтворення музичних звуків тощо).
2. род. у. сукупність таких знарядь.
— Інструментальник, Інструментальня, Інструментарій.
3. перен. засіб, спосіб для досягнення чогось.
— Інструменти маркетингу — засоби здійснення маркетингу: реклама, збут, обслуговування покупця, гнучка політика цін, вивчення потреб та попиту, зв'язок із споживачами та громадськістю тощо.
Інструмент в інших словниках
| Інструмент — Словник чужомовних слів і термінів |
| Інструмент — Великий тлумачний словник сучасної української мови |