Інструктор — Тлумачний словник української мови

Інструктор, а, ч.; у зверт. Інструкторе.

  • Працівник якої-небудь установи, що контролює діяльність підлеглих йому органів і осіб, дає вказівки, як правильно організувати працю;
  • Фахівець, який навчає якій-небудь справі.

— інструкторство, інструкторський, інструктувати, інструктування (інструктаж), інструкція, інструкційний, інструктивний.