Інерція — Тлумачний словник української мови

Інерція, ї, ж.

1. властивість тіла зберігати рівномірний прямолінійний рух або спокій, поки зовнішня причина (сила, дія іншого тіла) не виведе його з цього стану.

За інерцією — за звичкою, несвідомо, машинально.

2. перен. відсутність активності, ініціативи, небажання змін.

Бездіяльність.

Інерційний.

Інерційність.