Інертний — Тлумачний словник української мови

Інертний, а, е.

1. хім. який не вступає ні в які хімічні реакції та не утворює сполук; наділений інерцією.

  • Інертні гази — гази, які не вступають у хімічні реакції (гелій, неон, аргон, криптон, ксенон і радон);
  • Інертні матеріали — речовини (пісок, гравій, щебінь тощо), які входять до складу будівельних розчинів і т. ін. як наповнювачі.

2. перен. позбавлений активності, ініціативи.

— бездіяльний, малорухомий.

Інертність, присл. Інертно.