Ілюстрація — Тлумачний словник української мови

Ілюстрація, ії, ж.

1. Створення до тексту малюнків, які супроводять виклад, пояснюють зміст твору.

Ілюстрування.

2. Зображення, яке наочно пояснює або доповнює друкований текст (напр., малюнок, фотографія, репродукція, карта, схема).

3. Перен. Наочне пояснення якихось явищ, актів прикладами; наведення прикладів у статті, промові тощо.

Ілюструвати.

Ілюстрування.

Ілюстратор.

Ілюстративний.

Ілюстративність.

— Дієприкм. Ілюстрований.