Ізолювати — Тлумачний словник української мови

Ізолювати, юю, юєш, недок. док.

1. відокремлювати, позбавляти зв'язку, контакту з ким-, чим-небудь.

— відособлювати.

2. техн. укривати провідник, джерело якої-небудь енергії ізоляційним матеріалом (який погано проводить електричний струм, тепло тощо).

Ізоляція й Ізолювання, Ізолювальний, Ізоляційний, дієприкм. Ізолюючий та Ізольований; Ізольованість, присл. Ізольовано.