Ідея — Тлумачний словник української мови

Ідея, ї, ж.

1. найвища форма відображення й пізнання зовнішнього світу, яка містить усвідомлення мети і перспектив його подальшого пізнання і практичного перетворення.

2. думка, задум, намір, план, міркування з приводу чогось.

3. основний принцип світогляду.

Переконання.

Ідейний.

4. головна, основна думка художнього, наукового або політичного твору, що визначає його зміст.

Ідейний.

5. В ідеалістичній філософії — духовна першооснова всіх речей; «божественна думка», безособовий розум.

Ідея-фікс — невідступна, настирлива Ідея, думка.