Єдиновірство, -а, С., Єдиновірність, -ності, Ж.
1. Спільність релігії.
2. Іст. течія у старообрядництві, прихильники якої визнають православне духівництво, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки.
— Єдиновірець, Єдиновірний, Єдиновірський.