Єдиноборство — Тлумачний словник української мови

Єдиноборство, а, с.

1. спорт. боротьба, змагання один на один між двома противниками; поєдинок.

2. боротьба, бій, змагання одного з кількома або багатьма противниками.

  • Єдиноборство з країнами усього світу.