Яр — Тлумачний словник української мови

Яр, -у, ч.

Глибока довга вирва в полях.

Яристий, Яркуватий, Ярок, Ярочок, Яруга, Яружний

Яр2, і, ж.

  • Весняні посіви і сходи сільськогосподарських культур.
  • Поет. весна.

Йрий, Ярина, Ярин-ний, Яриця, Яровизатор, Яровизація, Яровизбваний, Яровизувати, Яровий, Яровина.

Яр, -а, ж. лютість.

Йрий, Йрість, Ярити, Яритися, Йро, Йросливий, Йросли Во, Йросно, Ярувати.

Яр, -а, Ж. зелена фарба, яку одержують шляхом окислення міді.

Яріти.