Янтар — Тлумачний словник української мови

Янтар, ю, ч.

1. скам'яніла живиця хвойних дерев давніх геологічних періодів у вигляді твердої, жовтої, ледь прозорої речовини, яка використовується для виготовлення прикрас.

2. виріб із цієї смоли.

3. перен. те, що своїми зовнішніми рисами нагадує таку смолу.

Янтаревий, Янтаріти, Янтарний.

Янтарна кислота — органічна сполука, стимулятор росту рослин.