Щирий, а, е.
1. прямий, відвертий; сердечний, сповнений прихильності; правдомовний, нефальшивий.
2. дійсний, справжній.
3. ретельний, старанний.
4. цілком відданий якійсь справі або ідеї.
— Щиренький, Щиренько, Щирісінький, Щирісінько, Щиро, Щирувати.
— Від (од) щирого сірця — палко, від усієї душі; Щира души; Щире серце — про людину правдиву, відверту, сердечну, душевну; Щира молитва — палка молитва; Щире прохання — ласкава просьба; Щирий друг (Товариш, Приятель) — справжній друг, товариш, приятель; Любити (кохати) Щиро — любити всім серцем, глибоко, палко.
Щирий в інших словниках
| Щирий — Великий тлумачний словник сучасної української мови |