Щирець — Тлумачний словник української мови

Щирець, рця, ч., діал. незайманий ґрунт.

Д щироць-пісок — чистий пісок. (Ле)

Випити (попити) до щирця — до дна, усе; До щирци допекти (допекло) кого — глибоко зачепити когось. (Ле)