Щеміти — Тлумачний словник української мови

Щемі́ти, мить; мн. щемлять; недок.

1. тупо боліти; нити (про частини, органи тіла).

2. перен. (про відчуття пригноблення, суму, туги) гнітити.

— щем, щеміння, щемкий, щемко, щемливий, щемливо, щемлячий, щімкий, щімко.