Щебінь — Тлумачний словник української мови

Щебінь, беню, ч.

1. буд. роздріблений камінь, цегла і т. ін., вживані для будівельних робіт.

2. геол. розсипчасті нагромадження уламків гірських порід.

Щебінка, Щебінковий, Щебінник.