Щастя» я, с.
1. Душевний стан найвищого, повного вдоволення й радості.
2. Сприятливий збіг обставин; талан, успіх.
— Щасливенький, Щасливець, Щасливий, Щасливити(ся), Щасливиця, Щасливість, Щасливо, Щасливчик, Щасний, Щасниця, Щасно, Щастити(ся), Щастячко.
— Бувай(те) щасливий, щаслива (щасливі); Щасливо залишатися — доброзичливі формули при розставанні; Щасливої дороги — побажання вдалої поїздки; Щасти тобі (вам і т. ін.) [дале, боже]; Хай (нехай) тобі (вам і т. ін.) щастить (бог, господь] — побажання успіху в житті, праці (переважно при прощанні); Вважати (мати) за щастя — бути щасливим від можливості щось зробити, взяти участь у чомусь; Щастячко ще десь завалилось — ще не таланить.
Щастя в інших словниках
| Щастя — Великий тлумачний словник сучасної української мови |