Шлях — Тлумачний словник української мови

Шлях, шляху, ч.

1. дорога, що сполучає різні населені пункти і веде кудись.

2. місце, лінія в просторі, призначена для пересування.

3. перен. напрямок діяльності, розвитку чого-небудь; засоби здобуття чогось.

Міряти шляхи — подорожувати;

Відрізувати (відрізати, одрізувати, одрізати) шляхи (шлях) — позбавляти когось зв'язку або можливості діяти.

Шляховий, Шляховик, Шляхом, Шляхобк.