Шкаралупа, -и, ж.
Тверда оболонка яйця, горіха, деяких тварин та ін.
Перен. обмеження, що затримує дальший розвиток, рух і т. ін.
— Вилазити (вилізати, вилізти) із свобії (із власної) шкаралупи — перейматися чимось, що виходить за межі власних інтересів.
— Шкаралупина, Шкаралупка, Шкаралупчастий, Шкаралуща, Шкаралюща, Шкаралущина, Шкарлупа, Шкарлу-пина, Шкарлупинка, Шкарлупиння.
Шкаралупа в інших словниках
| Шкаралупа — Великий тлумачний словник сучасної української мови |