Шкапа, і, ж.
Заморений, слабосильний, худий кінь.
І перен., зневажл. виснажена, нездатна до роботи людина.
— шкапеня, шкапина, шкапин-ка, шкапійка, шкапійчина, шкапка, шкаповий, шкап'я.
Шкапа в інших словниках
| Шкапа — Великий тлумачний словник сучасної української мови |