Шия — Тлумачний словник української мови

Шия, -ї, ж. Частина тіла, що поєднує голову з тулубом.

Зламати шию — зазнати поразки в якійсь справі; На шиї сидіти чиїсь; На шию сісти кому — бути на чийомусь повному утриманні, обтяжувати кого-небудь.

Шийський, Шийка, Шийковий, Шийний, Шияка.