Черепиця — Тлумачний словник української мови

Черепиця, і, ж. збірн. випалені глиняні, цементні жолобчасті пластинки або плитки, що використовуються як покрівельний матеріал.

Черепицевий, Черепичина, Черепичка, Черепичний, Черепичник, Черепичниця.