Черепаха — Тлумачний словник української мови

Черепаха, і, ж. плазун з роговим або шкірястим панцирем, під який може ховати короткі кінцівки й голову, повільно рухається на суходолі, швидше плаває.

Іти (повзти, рухатися і т. ін.) черепахою (як, наче, неначе, немов черепаха) — переміщатися дуже повільно, незграбно.

Черепаховий, Черепашачий, Черепашеня, Черепа-шечка, Черепашка, Черепашковий, Черепашник.