Церемонія — Тлумачний словник української мови

Церемонія, -ї, ж. порядок здійснення якого-небудь обряду, сам обряд; умовності в поведінці, етикет.

«без [усяких] Церемоній; без [яких-небудь] Церемоній» — не дбаючи про дотримання правил поводження з іншими людьми.

Церемонітися, Церемоніал, Церемоніальний, Церемоніальність, Церемоніально, храм. будівля, в якій церемоніймейстер, церемонійний, церемонний, церемонність, церемонно.

Церемоніальний марш — урочисте проходження військових колон під музику.