Фундамент — Тлумачний словник української мови

Фундамент, -у, ч.

1. основа з каменю, бетону і т. ін., на якій встановлюють будинки, машини тощо.

2. перен. головне, істотне, що лежить в основі чогось, що може бути або є початком створення чого-небудь.

Фундаментальний, Фундаментальність, Фундаментально, Фундаментний.