Усува́ти, -а́ю, -а́єш, недок., У́сунути, -ну́, -не́ш, док., кого́, що́. ліквідува́ти; виклю́чати, викида́ти; позбавля́тися, позбува́тися.
— У́суватися, У́суну́тися, У́сунений, У́сунутий, У́сунення.
Усувати 2 (Всувати), аю, аєш; Усовувати (всовувати), ую, уєш, недок., Усунути (всунути), ну, неш, док., що.
1. уводити, вкладати, всаджувати щось у середину чого-небудь; впихати.
2. розм. те саме, що взувати.
3. перев. док. непомітно або насильно дати щось кому-небудь у руки; втиснути.
— Усуватися (всуватися) і Усовуватися (всовуватися), Усунутися (всунутися), Усувний (всувний).
Усувати в інших словниках
| Усувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |