Устя — Тлумачний словник української мови

Устя, я, с.

1. місце злиття річки з морем чи озером, струмка з річкою і т. ін. — гирло.

2. спец. вихідний отвір чого-небудь

3. бот. отвір між клітинами в шкірці листя рослин.

Устячко.