Упирати — Тлумачний словник української мови

Упи́рати (Впи́рати), аю, аєш, недок., Упе́рти (Впе́рти), упру, упреш і увіпру, увіпреш, док., що. щільно притискати що-небудь до чогось, створюючи опору.

Упи́рати (упе́рти) Бчі (погляд, зір і т. ін.) у (на) кого (що) — довго пильно вдивлятися у когось, щось.

— упира́ння, упирати́ся (впира́тися), упе́ртися (впе́ртися), упор, упори́й.

В упор — зовсім зблизька.

Упирати силою втискати.