Упереджати — Тлумачний словник української мови

Упереджати, аю, аєш і Упереджувати, ую, уєш, недок., Упередити, джу, диш, док., кого, що, діал.

1. рухатися, переміщатися швидше; робити щось раніше.

2. застерігати про небезпеку.

Упереджений, Упередженість, Упередження, присл. Упереджено.