Упадати (Впадати), аю, аєш, недок., Упасти (Впасти), упаду, упадеш, док.
1. заст. падати. Упадати в ноги (до ніг) — робити земні уклони; Упадати серцем — сильно переживати, відчувати крайню безнадію; Волці ніде впасти; Плечі (пліч) упав тягар; Не давати (і) порошині впасти; Серце упало.
2. працювати з великою сумлінністю.
3. коло (біля) кого, над ким, за ким — турюватися, піклуватися. // перед ким — домагатися ласки, прихильності, залицятися, виявляти увагу. Сліпими упадати за ким — залицятися, намагатися невідступно бути поряд.
4. траплятися, доводитися; личити, належати.
— Ф' не впадає — безос. не здійснюється за несприятливих умов.
— Упадатися (Владатися), Упастися (Впустися).