Уміти — Тлумачний словник української мови

Уміти

Уміти (Вміти), Ію, Ієш, недок., перев. з інфін. бути в змозі, мати хист, необхідні навички, знання, щоб зробити дещо.

— Умілець (Вмілець), Умілий (Вмілий), Умілиця, Умілість (Вмілість), присл. Уміло (Вміло); Уміння (Вміння), Уміннячко (Вміннячко).

Уміти в інших словниках

Уміти — Словник чужомовних слів і термінів
Уміти — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Алфавітний покажчик

А 454 Б 770 В 550 Г 819 Д 1018 Е 326 Є 65 Ж 185 З 782 І 177 Ї 10 Й 11 К 733 Л 280 М 367 Н 640 О 337 П 1111 Р 723 С 879 Т 391 У 268 Ф 179 Х 159 Ц 83 Ч 132 Ш 144 Щ 23 Ю 14 Я 31