Умівати (вмівати), аю, аєш, недок., Умліти (вмліти), ію, ієш, док.
- Втрачати свідомість, непритомніти, знемагати від сильного переживання, враження, втоми.
- (розм. про страву) доходити до готовності повільно, на слабкому вогні, упрівати.
— Умлівання (вмлівання), Умлілий (вмлілий).
Умлівати в інших словниках
| Умлівати — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Умлівати — Фразеологічний словник української мови |