Труд — Тлумачний словник української мови

Труд, -а, ч.

1. Наполеглива, старанна праця людини.

2. Праця, що вимагає великих затрат фізичної або розумової енергії.

3. Наслідок, результат діяльності; твір, витвір.

Трудар, Труджений, Трудити, Трудитися, Трудівливий, Трудівник, Трудівниця, Трудівничий, Трудний, Трудність, присл. Трудно; Труднощі.