Трибуна — Тлумачний словник української мови

Трибуна, і, ж.

1. підвищення чи спеціально обладнане місце для виступу промовців.

2. споруда для глядачів на стадіоні.

3. перен. засіб, використовуваний для громадської діяльності, висвітлення думок, переконань тощо.

Трибунка, Трибунний.