Трибун, а, ч.; у зверт. трибуне.
1. громадський діяч, що у виступах палко відстоює права або інтереси якоїсь соціальної групи.
2. перен. блискучий оратор і політист.
Трибун в інших словниках
| Трибун — Словник чужомовних слів і термінів |
| Трибун — Великий тлумачний словник сучасної української мови |