Твердиня — Тлумачний словник української мови

Твердиня, і, ж.

1. укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням, призначений для кругової оборони.

Фортеця.

2. перен. надійна опора, заслона, захист.