Твердий — Тлумачний словник української мови

Твердий, а, е.

1. на відміну від рідкого, газоподібного здатний зберігати за певних умов свою форму

2. який важко піддається стисненню, згинанню, різанню; міцний; жорсткий на дотик.

3. перен. стійкий, непохитний, вірний своїм поглядам; незломний, рішучий, суворий.

4. перен. фізично витривалий, сильний, дужий.

5. перен. який добре знає що-небудь, володіє чимось; глибокий, міцний (про значення).

Твердіння, Твердість, присл. Твердо.