Таз — Тлумачний словник української мови

Таз, а, ч. невелика кругла або овальна посудина для вмивання, прання тощо.

Тазик.

Таз2, -а, ч. у анат. частина кістяка людини й тварин — кістковий пояс, що спирається на нижні (у людей) чи на задні (у тварин) кінцівки, і є опорою для хребта.

— тазовий.