Сірома — Тлумачний словник української мови

1. ч. і ж. незаможна людина. • бідняк.

2. ч. і ж. нещасна людина, що викликає співчуття. • бідолаха.

3. ж., збірн., іст. козацька біднота на запорізькій січі. • голота.

— сіроманець, нця, ч.; у зверт сіроманцю. уживається як сталий епітет до слова «вовк».