СІРНИК, й, ч. тонка дерев'яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя.
— сірниковий, сірничковий, сірничниця, сірничок.
Сірник в інших словниках
| Сірник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
СІРНИК, й, ч. тонка дерев'яна паличка з голівкою із легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя.
— сірниковий, сірничковий, сірничниця, сірничок.
| Сірник — Великий тлумачний словник сучасної української мови |