Стійкий — Тлумачний словник української мови

Стійкий, а, е.

1. який здатний твердо стояти, держатися, не падаючи, не рухаючись.

2. здатний довго зберігатися, не міняючи своїх властивостей, стану, положення; незмінний.

3. який впевнено, непохитно прямує до здійснення своїх планів; завзятий, наполегливий.

Стійкість

— присл. Стійко.