Стріляти, лию, лгієш, нелок., Стрілити; Стрелити, лю, лиш, док.
1. Випускати заряд із вогнепальної зброї, робити постріли.
2. Вбивати з вогнепальної зброї; позбавляти когось життя стрілянням.
— Стрілецтво, Стрілець, Стрілецький, Стріляний, Стрілянина, Стрілянище.
3. Перен. Вдавати різкі, уривчасті звуки, подібні до пострілів.
4. Перен. Швидко, уривчасто говорити.