Стрій — Тлумачний словник української мови

Стрій, -я, ч.

1. ряд, шеренга солдатів, військовий підрозділ, вишикуваний рядами.

2. ряд будівель, предметів і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію.

3. структура, система будови чого-небудь.

4. (у музиці) співвідношення ступенів звукової системи за висотою; певна система звучання (музичного інструмента), що створюється співвідношенням тонів за висотою.

Строїти, Стрниовий, Стрниовик.

СТРІЙ2, рою, ч. — те, в що наряджаються, воираються.

— наряд.

— однострій.