Старина — Тлумачний словник української мови

Старина, й, ж.

1. Усе те, що було колись, дуже давно. Старожитність.

  • Ф' труснути Старину.

2. Збірн. Старі люди, старики.

3. Уживається як пестливе звертання до давнього приятеля, товариша.